За групами ефективності вогнезахисту
Антипірени можуть належати або до І, або до II групи (відповідно до ГОСТу 16363-76).
- Деревина, оброблена складом, що відноситься до I групи, при впливі на неї відкритого полум’я температурою +200°С протягом 2 хвилин втрачає не більше 9% від своєї ваги. Тобто в цьому випадку деревина стає важко спалюваною.
- А після обробки антипіренами II групи деревина при тому ж впливі полум’я може втратити від 9 до 30% від своєї ваги.
Інакше кажучи, склади І групи більш ефективні. До того ж оновлювати їх відповідно до пожежних норм потрібно набагато рідше.
За принципом дії
За цим параметром прийнято виділяти дві категорії антипіренів:
- Ті, що містять легкоплавкі солі;
- Ті, що виділяють гази під час горіння.
У перших складах як основні речовини застосовуються солі борної, кремнієвої та ортофосфорної кислот. І вони роблять температуру запалення та горіння деревини значно вищою.
Під впливом вогню вищезгадані солі починають плавитися, і це перешкоджає спалаху безпосередньо дерева. Подібні склади характеризуються низькою вартістю, однак термін служби у них не дуже великий.
Другі склади містять аміак або сульфат амонію і при нагріванні виділяють негорючі газоподібні речовини, що впливають на навколишнє повітря. Точніше, знижують рівень вмісту кисню у ньому. І це, звісно, заважає полум’ю поширюватися.
Варто також додати, що існують захисні суміші, які поєднують у собі властивості двох цих видів. І, на думку фахівців, ці суміші найнадійніші.