Фарбування вагонки своїми руками всередині будинку: покрокова інструкція з технологією нанесення фарби.

Використання фарбопульта

Його застосовують при змонтованому фасаді. Така техніка дозволить найважчі ділянки. Однак без малярського пензля не обійтися, вона знадобиться для фарбування площини біля дверних та віконних отворів.

При фарбуванні дуже корисно дотримуватися порад майстрів.

  • По-перше, фарбу слід наносити тонким шаром, робити безперервні рухи кінчиками кисті.
  • По-друге, один товстий шар менш довговічний, ніж кілька тонких шарів.
  • По-третє, для важкодоступних місць використовувати тонку кисть із діаметром не більше п’яти сантиметрів.
  • По-четверте (дуже важлива рекомендація), фінішний шар краще нанести зверху донизу. Така методика дозволить позбутися небажаних слідів на поверхні вагонки, яку щойно пофарбували, а також досягти ефективно рівного покриття.

Дуже важливо перед нанесенням повторного шару давати час до повного висихання попереднього шару фарби.

Існує дві групи складів, призначених для обробки «вагонки» з деревини.

  • До першої серії функціональних сумішей відносять оліфу, різновиди лаків, антисептичні та бактерицидні препарати, антипірени. Ця категорія з’єднань спрямована на захисну функцію вагонки від різних негативних факторів.
  • Друга серія – декоративні фарби та емалі використовується при зміні дизайну приміщень.
  • Для цього оздоблювального матеріалу, що використовується в саунах або лазнях, випускають спеціальні лаки, просочення, здатні захистити покриття від пошкоджень вологою, накопичення бруду. Такі склади не виділяють шкідливих летючих елементів під час нагрівання, що дуже важливо в умовах таких будов.

Щоб досягти високого рівня якості фарбування, бажано прислухатися до порад спеціалістів або запросити майстрів. Однак фарбування – не такий складний процес, щоб не впоратися власними силами.

На що акцентувати увагу:

  1. Перемішування фарби перед початком роботи має бути скрупульозним. В іншому випадку на поверхні колір і блиск фарбового покриття може суттєво відрізнятися. Це порушить гарний вигляд виробу.
  2. Бажане пробне забарвлення. Використовується ділянка дошки, яка не буде задіяна у облицювання. Ця процедура допоможе зорієнтуватися у колірній гамі. Проба робиться пензлем, фарба наноситься тонким шаром.
  3. Грунтовці краще надати колір, що відповідає основному кольору поверхні, що фарбується.
  4. Оптимальною погодною умовою фарбування «вагонки» є легка хмарність, відсутність вітру та невисока плюсова температура.
  5. Дільніше слід ставитися до фарбування торців дошки. Передбачається нанесення декількох шарів як ґрунтувального складу, так і лакофарбового покриття.
  6. Найчастіше для чергового фарбування матеріалу використовують аналогічне покриття, що є на «вагонці» раніше.
  7. Типи фарб визначаються переважно візуально.

Дотримуючись порад та рекомендацій кваліфікованих майстрів, фарбування оздоблювальних матеріалів своїми руками обов’язково буде виконано якісно, ​​а термін експлуатації покриття порадує довголіттям. Вдалих робіт.