Заточення сокири: кут, ширина фаски, напрямок, обладнання, порядок робіт. Інструкція, як зробити заточення сокири своїми руками

Заточення сокири: під яким кутом треба точити? Просте керівництво, як правильно в домашніх умовах провести заточування сокири

Сокира – необхідний атрибут заміського життя. Наколоти дрова, підтесати дерев’яний кут, вирубати паз – лише частина важливих операцій, виконання яких можливим даним інструментом.

Незважаючи на простоту сокири, а вона складається з дерев’яної рукоятки та металевого леза, важливо вміти правильно робити заточування. Для різної роботи потрібен правильний кут леза та форма ріжучої кромки.

Варіанти заточування сокири

Існують різні типи сокир. Є будівельний варіант, є теслярські та лісорубні моделі. Для приготування дров використовують класичний колун. При обробці м’яса застосовують м’ясні сокири.

При заняттях полюванням та туризмом – однойменні варіанти. Будь-яке лезо при постійній експлуатації підходить до зносу.

На виробництві кожна сокира проходить заточування перед здачею, а переточування потрібне при серйозному зносі ріжучої кромки.

У домашніх умовах самостійний процес заточування інструменту можна виконати двома шляхами:

Устаткування на електроприводі;
Вручну за допомогою абразивного кола та шліфувальної шкірки.

Для правильного заточування також необхідно враховувати наступне:

Щільність, твердість та відносну вологість деревини;
Вигляд обробки;
Марка стали леза;
Ступінь гартування робочої кромки.

Крім кута заточування важливо враховувати ширину фаски поверхні, що рубає. Для роботи з деревиною невеликої товщини потрібна ширша фаска. А, наприклад, при рубанні товстих дерев вона повинна бути меншою, з метою зниження тиску на лезо.

Шаблон для заточування сокири

Шаблонна модель із картону чи пластмаси необхідна для визначення потрібного кута заточування або підгонки його до правильних значень. Ріжуча поверхня сокири залишає виріз на шаблоні, за яким можна розрахувати кут, що вийшов. Далі вже залежно від робіт підганяється такий кут, який необхідний.

Градус заточування сокири

Кут заточування для проведення різного роду робіт визначається відповідно до вимог державного стандарту 18578-89. У цьому стандарті прописані всі типові розміри сокир та кути заточування.

Для важких робіт по товстому дереву вибирається більший градієнт заточування.
Середнє кутове значення для заточування колун становить від 35 до 45 градусів.
Для рубки дерев середнього розміру достатньо буде кута 30 градусів.

У столярній практиці при обробці деревини маленької товщини застосовують заточування лез у 20 градусів і менше. Ці параметри аналогічно застосовуються у всіх видах сокир.

Розмір фаски

Розмір кромки ріжучої поверхні сокири впливає на обробку дерева. Від цього параметра залежить і ступінь зношування інструменту. За формою фаски бувають прямими, опуклими та увігнутими.

Підготовка до заточування

Перед початком робіт обладнання для заточування повинно бути у справному вигляді та очищене від зайвого бруду. Необхідно заздалегідь визначитися із градусом заточування.

Використання електроустаткування

Вважається найпростішим варіантом. Достатньо наявності електроустаткування та розетки на 220 Вольт.

За шаблоном розмічається кут заточування, далі за допомогою абразивного кола фаска ріжучої поверхні доводиться до потрібного значення. Для роботи не завадять захисні окуляри та рукавички.

Розглянемо порядок заточування сокири для теслярських робіт:

За допомогою маркера зафарбувати фаску по всій ріжучій поверхні сокири. Це необхідно для контролю ходу заточування інструменту.
Заздалегідь визначитися з кутом заточування залежно від майбутніх робіт.
Включити точильне обладнання та плавно обточувати одну поверхню сокири. При цьому слід стежити, щоб не залишалося зазубрина.
Подібно обточувати другу поверхню сокири. Кут, що вийшов, контролювати за шаблоном.
Зачистити поверхню наждачним дрібнозернистим папером.
Ополірувати поверхню повстю, попередньо нанісши спеціальну пасту.
Нанести на ріжучу поверхню антикорозійне покриття.

При сильному нагріванні поверхні сокири при заточенні слід періодично опускати у воду, або застосовувати масло. Будь-яке перегрівання металу негативно впливає на твердість матеріалу.

Заточування сокири вручну

При відсутності електроінструменту заточування сокири можна здійснити і ручними силами. Для цього стане в нагоді наступне: широкий напилок, шкірка по металу, точильний камінь, повстяний матеріал, паста для полірування, рукавички та окуляри.

Процес заточування здійснюється в такому порядку:

Широким напилком обробляти з двох сторін ріжучу поверхню сокири. Зачистити всі зайві нерівності.
Задиби прибрати шкіркою по металу, здійснюючи сокирою поворотні рухи з одного боку та з іншого.
Заточену поверхню відполірувати та покрити антикорозійним матеріалом.

Заточування ручним способом складно виконувати, тому що треба акуратно працювати точильним каменем, при цьому утримуючи сокиру. Через це такий варіант є трудомістким.

Поширені помилки

Заточування сокири за допомогою УШМ. При заточенні кутовою шліфувальною машинкою відбувається сильне нагрівання поверхні сокири.До того ж, через високу швидкість обертання заточуючи поверхню не виходить рівною.
Перегрів робочої поверхні. Надмірне підвищення температури металу призводить до зміни його структури. Він стає крупнозернистим і знижується його ударна в’язкість.
Знос точильних інструментів. Рекомендується періодично змінювати диски для заточування та абразивні камені.

У більшості випадків «рідне» заводське заточування немає сенсу повністю зносити. Необхідно стежити за ріжучою поверхнею, по якій можна заздалегідь визначити затупився інструмент чи ні.

При правильному догляді достатньо буде лише невеликої підточки кромки сокири. Нинішній інструмент складається з марок сталі високої якості, не потребуючи постійної переточки.