Будова деревини – основні розрізи стовбура: коріння, кора, крона. Фізико-механічні властивості та мікроструктура деревини
10 років тому в Канаді знайшли останки дерев, які росли майже 400 млн. років тому. Деревина тисячі років служить паливом, матеріалом для будівництва, з них роблять меблі, папір, створюють шедеври мистецтва та багато іншого.
Поняття деревини
Деревина – це тверда тканина дерева або чагарника без кори. Основну масу дає ствол. Деревину складають шари, розташовані від серцевини до кори. Є складною тканиною, в якій по судинах надходить волога з мікроелементами від коріння до крони.
При зростанні дерева його центральна частина поступово мертвіє. Судини, що проходять нею, теж поступово закупорюються.
За розташуванням великих судин деревину поділяють на:
- Кільцесудинну – ільм, акація, дуб – найбільші судини знаходяться біля центру. У кільцесудинних дерев деревина важка і відрізняється міцністю.
- Розсіяно-судинну – бук, береза, горобина – судини розміщені майже рівномірно.
У деревині більшості рослин добре помітні так звані кільця росту (річні або річні), і серцевинні (радіальні) промені. Усередині річного кільця є рання зона, що формується навесні, та пізня зона, що формується влітку.По серцевим променям рухається вода, що містить поживні елементи та речовини.
Склад та будову деревини вивчають за розрізами, вони бувають трьох видів:
- Поперечний (торцевий) – поперек.
- Радіальний – проводиться безпосередньо через серцевину вздовж.
- Тангенціальний – не торкаючись серцевини, паралельно до зростання.
