Ліщина звичайна (ліщина): посадка та уход від А до Я. Види та сорти, фото листя та кореневої системи рослини, вирощування, обрізка

Ліщина звичайна (Corylus avellana): докладний опис листя та плодів чагарника, корисних властивостей та протипоказань.
Багато людей люблять поласувати фундуком, навіть не здогадуючись, що цей горіх чудово почувається не лише на півдні, а й у середній смузі Росії. Але тут дерево зветься «ліщина» або «лісовий горіх».

Трохи історії

Археологи стверджують, що рослина була відома людству задовго до появи вогню. Наприклад, на Кавказі фундук з’явився понад 6000 років.

Як і зараз у ті далекі роки горішки ліщини використовувалися і як смачні ласощі, і для швидкого вгамування голоду. Тим більше, що горіхи не вимагають створення надто складних умов зберігання.

У Росії культурна ліщина з’явилася завдяки зусиллям І. В. Мічуріна, у дикому вигляді вона зростала і продовжує рости у звичайних лісах, користуючись постійною популярністю місцевих жителів.

Але й сьогодні зустріти лісовий горіх на звичайних дачних ділянках практично неможливо, а про вирощування горіхів у промислових масштабах навіть не йдеться.

Корисні властивості ліщини

У плодах лісового горіха міститься величезна кількість вітамінів та мінералів, життєво необхідних для організму людини. Горіхи швидко втамовують голод, тому можуть стати корисним перекушуванням протягом дня. Їх використовують у кулінарії, фармацевтиці, косметології.

Деревина горіха вважається досить цінним матеріалом для виробництва меблів та інструментів, хоча найчастіше невеликі деревця використовуються для виробництва садового інвентарю, а гнучкі гілки застосовуються для створення тинів або ажурних предметів декору.

Само рослина стане приємною окрасою будь-якої дачної ділянки. Воно:

Відмінно захищає ділянку від пилу та газів з вулиці;
Радує насиченим зеленим листям, а восени перетворюється на яскраво-жовту пляму, що ошатно виділяє серед похмурої сірості.

Часто ліщиною зміцнюють схили ярів, а сама вона чудово заповнює місця вирубок і пожеж, буквально за кілька років приховуючи всі сліди руйнівної діяльності людини.

Опис ліщини

Ліщина належить до сімейства Березових. У Росії вона непогано почувається на Північному Кавказі і в Середній смузі Росії.

Найчастіше росте у вигляді чагарника, що досягає висоти 1,5-2 метрів, іноді, в основному після втручання людини, стає деревом, здатним зрости до 7-10 метрів.

Квіти з’являються наприкінці березня-початку квітня ще до появи перших листочків.
Період плодоношення у дикого деревця настає через 6-8 років, культурні рослини можуть дати врожай вже на п’ятий рік життя.
З однієї ліщини можна зібрати до 10 кілограмів горіхів, щоправда, такий достаток буде доступний не щороку.
Після рясного плодоношення ліщина може кілька років відпочивати.

Плоди ростуть по 3-4 штуки, вага кожного горіха становить близько 5 грамів.

Рослина має могутню кореневу систему, але все коріння розташоване близько від поверхні, так що сама ліщина не зможе добувати собі повноцінне харчування без допомоги господарів.

Посадка ліщини

Висадження саджанців може проводитися ранньою весною, до початку руху соку, або восени, за місяць до настання заморозків.

Вибір місця

Ліщина не дуже вибаглива для вирощування, але до вибору місця посадки необхідно підійти якомога відповідальніше.

Ідеальною територією стане містечко на південній або західній стороні, де є велика кількість світла, і відсутні протяги та сильні вітри.
Грунтові води повинні залягати на нижче 1,5 метрів від поверхні, але низинки, в яких накопичується вода під час паводків або сильних дощів, теж не потішать рослину.
Так само як і важкий ґрунт. Ідеальним ґрунтом вважається пухка родюча земля нейтральною або трохи підвищеною кислотністю.

До найближчих дерев має залишатися не менше 4-5 метрів.

Підготовка ями

Посадкова яма готується приблизно за місяць до передбачуваної дати висадки нового мешканця ділянки. При висаджуванні лісового горіха навесні яму бажано підготувати восени.

За наявності легкого і родючого ґрунту цілком достатньо буде глибини в 50 сантиметрів, у разі, якщо земля не має високих поживних властивостей, глибину збільшують до 80 сантиметрів.
У яму засипають родючу землю, туди ж можна додати гній, золу або суперфосфат, що перепрів. На верх бажано покласти кілька жменей землі, витягнутої з-під дикоростучої ліщини. У ній містяться корисні грибки, які допомагають саджанцю швидше вкоренитися на новому місці.

Рослину встановлюють на невеликий горбок усередині ями та акуратно засипають родючою землею. Грунт трамбують, деревце прив’язують до міцного кола, місце посадки рясно поливають водою.

Для однієї рослини потрібно не менше 40 літрів води. Коли волога піде, пристовбурне коло засипають мульчою, яка допоможе зберегти вологу протягом тривалого часу.

Для кращого запилення рекомендується посадити на одній ділянці одразу кілька ліщин. І бажано використовувати для посадки різні сорти.

Приємне сусідство

Щоб рослина краще росла, у ствол рекомендують посадити люпин, овес і вику, гірчицю.

Ці рослини, будучи скошеними, стануть прекрасним шаром мульчування, що допомагає надати землі більше пухкості і забезпечити ліщину корисними речовинами.

Догляд за деревом ліщини

Ліщина не дуже вимоглива до умов догляду. Спочатку після посадки саджанець рекомендують притіняти від занадто активного сонця. Надалі сонячні промені лише порадують рослину.

Але рослина чудово почуватиметься і в невеликій тіні.

Полив. Поливати ліщину рекомендують один раз на місяць, але ці рекомендації не враховують погодні умови, тому у спекотний період частоту несення води збільшують, у дощове літо – скорочують. За раз під дорослу рослину виливають не менше 40-60 літрів води, молоденьким саджанцям цей показник можна скоротити вдвічі.
Підживлення. Підгодовують рослину зазвичай тричі за сезон: навесні, вносячи нітроаммофоску, у червні, використовуючи деревну золу, у липні, знову застосовуючи нітроаммофоску. Раз на три роки під рослину додають перегній або гній, що перепрів.
Розпушування та прополювання. Обидві операції проводять за необхідності. Додаткове розпушування рекомендується приблизно через добу після поливу або дощу.
Обрізка. Поросль обрізають постійно, у міру її появи. Весною проводять санітарну обрізку, видаляючи зламані, пошкоджені, засохлі, хворі гілки, а також гілочки, що ростуть усередину крони. Дорослі рослини, які досягли віку 20 років, вже потребують омолоджувальних процедур. У цьому випадку щорічно обрізають по одній гілки, вік якої перевищує семирічний рубіж. Для дорослих ліщин, які вже відмовляються плодоносити, можна обрізати практично всі гілки, залишивши кілька пагонів із 2-3 сильними бруньками. Для формування дерева залишають лише одну найбільш потужну втечу.
Зимівка. Молоді рослини (до трьох років) вимагають укриття спеціальними матеріалами, гнучкі гілки чагарника можна просто пригнути до землі та закрити ялиновими лапами. В цьому випадку тонкі гілочки будуть захищені не тільки від холоду, а й від вітру, а тому не зламаються і переживуть складний період. Дорослі рослини непогано впораються із холодами самостійно.

Розмноження дерева ліщини

Розвести лісовий горіх можна кількома способами. Найпростіше купити готовий саджанець у надійній компанії, але для тих, хто хоче відчути весь процес, можна скористатися: