Дерево дугласія (псевдотсуга мензиса): опис видів та сортів дерева. Поради щодо вибору, сушіння та правильної обробки

Характеристики деревини

На практиці зазвичай мають справу або з класичною дугласією Мензіса, або з її варіацією, яка англійською ще називається Rocky Mountain Douglas-fir. Деревина вони фактично ідентична. Вона має однорідну текстуру, яка задається малюнком річних шарів та серцевинними променями (тут їх досить багато).

Дугласія вважається породою середньої густини. Значення цього параметра при стандартній вологості 12% досягає 540 кг/м3. При цьому найбільш щільна деревина характерна для дугласій із лісів на заході Канади та США. А ось у екземплярів, що виростають у Західній Європі, цей показник значно менший — 445 кг/м3.






Відомо, що північноамериканська дугласія має такі межі міцності:

  • При розтягуванні вздовж волокон – від 82 до 105 МПа;
  • При розтягуванні поперек волокон – від 0,9 МПа;
  • При стисканні вздовж волокон – від 44 до 53 МПа;
  • При статичному згині – від 80 до 99 МПа;
  • При крученні — від 14 до 25 МПа.

Твердість при хордовому розпилі тут дорівнює близько 510 кгс/см2, а за радіального — до 244 кгс/см2.

Загалом за характеристиками міцності дугласія перевершує ялицю і ялинку, але програє модрині. Це ж можна сказати і про її біостійкість (тобто стійкість до дії грибків, мікроорганізмів, комах тощо).