Особливості ручної циркулярки
В основі інструменту — електричний двигун з пиляльним диском, що встановлюється на валу. Моделі від різних виробників мають приблизно однакову конструкцію.
Вироби мають багато додаткових пристроїв:
- Пусковою кнопкою з регулятором швидкості обертання;
- Захистним кожухом;
- Висувний паралельний упор;
- Регуляторами глибини пропилу, кута нахилу;
- Патрубком для викиду тирси.
Пильний диск обертається у бік опорної плити, на себе.Головне правило при роботі з ручною циркуляркою: спочатку запускають двигун, щоб диск почав обертатися, потім обережно наближають до поверхні, що обробляється.
Інструмент зручний під час виконання таких робіт:
- Розпилювання дощок, фанери, деревинно-стружкових плит;
- Розкрою бруса, нарізування рейок;
- Виймання заглиблень під пазові шипи;
- Обробка країв, зняття фасок;
- Порізки відходів пиломатеріалів на паливо.
Потужність апарату вибирають, виходячи із потреб. Для нетривалої роботи в побутових умовах обробки заготовок товщиною до 4,5 см достатньо потужності до 1,2 кВт. Напівпрофесійні інструменти мають потужність 1,8 кВт, ріжуть заготовки завтовшки до 6,5 см.
Професійна техніка потужністю 2,2 кВт витримує тривалі навантаження, залишає пропил до 8,5 см. На деревообробних підприємствах використовують пилки потужністю до 5,5 кВт; їхня маса досягає 100 кг.
